Живонароджені на опорос — головний показник маточника

Якщо з усіх показників маточника залишити один, більшість зоотехніків залишать саме цей — живонароджені на опорос. Він прямо показує, скільки поросят, які можна вигодувати й продати, дає в середньому один опорос.

Як порахувати живонароджених на опорос?

Живонароджені на опорос = сума живонароджених за період ÷ кількість опоросів за той самий період.

Рахують за групою опоросів — за тиждень, місяць, тур, — а не за окремою «рекордною» свиноматкою. Показник по одній тварині теж корисний, але для управлінських рішень важливіше середнє по стаду і те, як воно рухається від туру до туру.

Чому не дивитися просто на загальну кількість народжених?

Тому що вона включає мертвонароджених і мумій — плодів, які ніколи не стануть товарними поросятами. Ферма з великим послідом, але високою часткою мертвонароджень, може мати гірший результат за ферму зі скромнішим послідом і майже без втрат. Про різницю між живонародженими, мертвонародженими й муміями — в статті «Опорос: живонароджені, мертвонароджені, мумії». Саме тому в оцінці продуктивності маточника рахують окремо живонароджених — інакше показник можна штучно «покращити», просто нарощуючи розмір посліду без жодної додаткової користі.

Від чого залежить

Парність свиноматки — головний фактор. Первістки й дуже старі свиноматки, від сьомого-восьмого опоросу і далі, зазвичай дають менше живонароджених, ніж тварини третього–п’ятого опоросу: це найпродуктивніший вік. Генетика теж грає роль — сучасні материнські лінії відбирають саме за кількістю живонароджених і здатністю матки виносити велику кількість плодів.

Годівля під час супоросності, особливо в перші й останні тижні, впливає і на виживаність ембріонів, і на життєздатність плодів наприкінці вагітності. Здоров’я стада — інфекції, що зачіпають ранню супоросність, знижують саме живонароджених, а не загальну кількість народжених. А умови під час самого опоросу — допомога при важких пологах — зменшує втрати серед уже доношених поросят, переводячи їх із категорії мертвонароджених у живонароджені.

Скільки живонароджених вважати нормою?

Середній показник сильно різниться залежно від генетики й менеджменту ферми — від приблизно 11–12 у менш інтенсивних умовах до 14–15 і вище на сучасних гібридах за хорошого утримання. Розкид великий, тому орієнтуватись варто не на «еталон із інтернету», а на власну динаміку: чи росте показник рік до року і чи однаковий він у різних станків і технологічних груп.

Приклад розрахунку

Ферма зробила за місяць 40 опоросів, сума живонароджених по них — 540. Живонароджені на опорос = 540 ÷ 40 = 13,5. Наступного місяця та сама ферма зробила 42 опороси із сумою 610 живонароджених — показник підніметься до 610 ÷ 42 ≈ 14,5. Це вже помітна зміна, яку варто пов’язати з тим, що змінилося в годівлі, генетиці чи роботі зі станком за цей час.

Показник має сенс рахувати регулярно й короткими періодами, а не раз на квартал: місячний зсув на пів поросяти на опорос видно одразу, а річний підсумок його «розмиває» серед решти даних.

Дивитися по групах, а не тільки в середньому по стаду

Середнє по всьому стаду ховає різницю між групами. Порівняння первісток, свиноматок третього–п’ятого опоросу й тварин старшого віку окремо часто показує, що загальне середнє «тягне вниз» саме одна вікова група. Тоді рішення — наприклад, раніше оновлювати стадо або приділити більше уваги годівлі первісток — стає конкретним, а не загальним «треба покращити показники».

Як це перетворюється на поросят на свиноматку за рік?

Живонароджені на опорос — лише один множник у підсумковій формулі:

Поросята на свиноматку за рік = живонароджені на опорос × кількість опоросів на свиноматку за рік.

Кількість опоросів за рік, своєю чергою, залежить від того, скільки днів свиноматка проводить поза супоросністю й лактацією — тобто від непродуктивних днів, про які докладно в статті «Непродуктивні дні свиноматки», і від відсотка опоросу, розібраного в статті «% опоросу: як рахувати і яке значення вважати добрим». Високий показник живонароджених на опорос не рятує рік, якщо свиноматки простоюють між циклами.

З чим не варто плутати показник

Живонароджені на опорос — це не те саме, що розмір гнізда при відлученні: між опоросом і відлученням частина поросят гине від придавлювання, переохолодження чи слабкості. Падіння ваги чи кількості на відлученні само собою ще не означає проблему з відтворенням — треба дивитись окремо на живонароджених і окремо на підсисний період, про який ідеться в статті «Відлучення поросят: підсисний період і вага». Змішування цих двох етапів в одному показнику ховає, на якому саме кроці ферма втрачає поросят.

Як це виглядає в Pigsy

Pigsy бере живонароджених із кожного запису опоросу і рахує показник по стаду, станках і технологічних групах автоматично — без зведення карток вручну. Оскільки осіменіння, опорос і відлучення пов’язані в один цикл свиноматки, живонароджені на опорос одразу видно поряд із опоросами на рік і рештою показників продуктивності.